Влеклий М. Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала. Львів : Човен, 2020. 336 с.
Довгий час ті, хто пережив Голодомор, боялися про нього говорити. Мало хто знає, але була людина, яка розповіла про це одразу, наприкінці березня 1933 р., коли побачила все на власні очі. Йдеться про валлійського журналіста Ґарета Джонса (1905–1935), який працював радником із закордонних справ у колишнього прем’єр-міністра Великої Британії Девіда Ллойда Джорджа, і який перший розповів світові про жахливу масову смертність від голоду в Україні у 1933 р. За опубліковані тексти про «комуністичний рай» його цькували корумповані західні журналісти.
Книга «Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала» польського письменника і журналіста Мірослава Влеклого побачила світ у жовтні 2019 р. у видавництві «Знак». За пів року до цього вийшов англомовний художній фільм «Mr. Jones» польської режисерки, сценаристки та акторки Аґнєшки Голланд. На українських екранах глядачі побачили його під назвою «Ціна правди» у листопаді 2019 р. Українською книга вийшла у 2020 р. у видавництві «Човен».
Книга М. Влеклого написана не за сценарієм фільму – це детальна біографія Ґарета Джонса. Автор майже покроково оповідає про життя валлійця у 1930–1935 рр. У книзі М. Влеклий широко використовує щоденникові записи і подорожні нотатки Ґ. Джонса, його листи до батьків та друзів. Одним із розділів є опис подорожі Ґ. Джонса до України у березні 1933 р. (про що і зняла свій фільм А. Голланд). І як читач дізнається з книги – це його третя і остання подорож до Радянського Союзу.
29 березня 1933 р., після повернення з України, у Берліні Ґ. Джонс дає прес-конференцію, де заявляє про злочинну політику Сталіна проти українських селян, про масовий голод і мільйони смертей від нього. На жаль, тоді йому ніхто не повірив. А через день, на замовлення радянської влади, вийшла розлога стаття Волтера Дюранті, британського журналіста, кореспондента «The New York Times» у Москві, лауреата Пулітцерівської премії, де він звинуватив Ґ. Джонса у брехні та перебільшенні. До нього приєдналися й інші журналісти.
За кілька років Джонс загине від рук бандитів, які працювали на НКВС, і на довгі роки його ім'я зануриться у безвість, а у світі всі ці десятиліття він буде відомий лише як перший іноземний журналіст, кому А. Гітлер дав інтерв’ю, ставши у січні 1933 р. канцлером Німеччини.
Ціною правди про геноцид українського народу, про Голодомор 1932–1933 рр., яку він першим і єдиним на той момент розповів світові стало його життя.